У 2021 році колектив педагогів КЗ «Центр туризму» ЗОР розробив план розвитку спортивних туристських автопоходів в Запорізькій області. Тоді ж було здійснено перший автопохід Лівобережною Україною (Середньою Наддніпрянщиною). Незважаючи на насиченні дні подорожі, всі місця козацької слави та свідчення боротьби за волю і незалежність українського народу неможливо було охопити навіть за тисячу кілометрів маршруту. Тож, наступного року планувалось і далі продовжити мандрувати козацькими стежками.

Та в 2022 році плани так і залишились нездійсненими запорізькими туристами, а половина групи стала на захист України, продовжуючи боротьбу пращурів з все тим же ненависним ворогом.

Маріуполь, Херсон, Запорізький, Покровський, Харківський напрями; полон, очікування, повернення, зустрічі, варти, чергування, відпустки, позиції…

На превеликий жаль, командир одного із екіпажів походу, Сергій Горулько, загинув 14 квітня 2024 року на позиціях, до останнього залишаючись вірним Україні.

Але він живе в пам’яті та спогадах своїх друзів, колег, однодумців. Тож, напередодні дня народження Сергія Горулька (23 червня), команда туристів у складі Валентина Ячіна (керівник автопоходу, колишній керівник гуртків «Джура» Центру туризму, нині - у складі лав Національної гвардії України); Дмитра Янущенка (завідувача відділу краєзнавства та патріотичного виховання Центру туризму, нині - перебуває у складі Морської піхоти України); Олександра Савельєва, методиста Центру туризму; Тимофія Сердюка, керівника гуртків Центру туризму, здійснила довгоочікуваний спортивний туристський автопохід І к.с.

Маршрут походу: м. Запоріжжя - с. Старі Кодаки - м. П’ятихатки - с. Жовте - м. Олександрія - м. Чигирин - с. Суботів - ур. Холодний яр - с. Трахтемирів - м. Канів - с. Пологи-Яненки - м. Золотоноша - м. Лубни - м. Полтава - м. Самар - м. Запоріжжя (5 днів, 1220 км).

Маршрут автопоходу було сплановано так, щоб охопити місця, де формувалася історія українського козацтва та визвольного руху і відчути зв'язок поколінь. А поєднання історичних місць та природного різнобарв’я створили особливий живий досвід подорожі.

Під час подорожі було відвідано низку музеїв: П’ятихатський народний історико-краєзнавчий музей, Медведівський краєзнавчий музей, Лубенський краєзнавчий музей та Музей історії Полтавської битви.

У с. Старі Кодаки біля м. Дніпро відвідали залишки Кодацької фортеці та старовинне козацьке кладовище; в м. Чигирин - колишній столиці Гетьманщини - Замкову гору, резиденцію Хмельницького та бастіон Дорошенка; в с. Суботів,  родовому центрі Б. Хмельницького, - Замчище  та Суботівський історичний музей, Іллінську церкву; у Холодному Яру - місце останнього бою отаманів Холодного Яру, братів Чучупаків, у с. Мельники - Гайдамацький Став, Дуб Максима Залізняка у с. Буда.

Також були відвідані духовні центри запорожців - Самарський Пустинно-Миколаївський монастир, Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир біля с. Мельники.

Особливістю маршруту стало символічне відвідування села Пологи-Яненки. Саме сюди, після першого здійсненого автопоходу, планувалася краєзнавча експедиція на 2022 р.. Адже це район звідки походять переселенці, що стали корінними жителями сучасного села Пологи Запорізької області (с. Пологи-Яненки, с. Пологи-Вергуни, с. Пологи-Чобітки). І саме пологівському краю присвятив більшу частину свого життя Сергій Горулько: працював вчителем історії, займав посаду директора Пологівської школи та керівника гуртків КЗ «Центр туризму» ЗОР. Виховуючи учнівську молодь, він намагався показати дітям весь світ, здійснюючи походи у Карпатах, Кримських та Уральських горах, на Кавказі. Окрім пішохідного туризму займався водним, спелео-, вело- та автотуризмом. Багаторазовий переможець та призер Чемпіонату України зі спортивних туристських походів та Всеукраїнських змагань зі спортивних туристських походів учнівської молоді. Кандидат у Майстри спорту зі спортивного туризму. Та не дивлячись на посади, звання та регалії, на фронт пішов добровольцем з перших днів війни, керуючись принципом «якщо не я, то хто захищатиме мою землю». Загинув 14.04.2024 р. на Куп’янському напрямку у складі 110-ї окремої бригади територіальної оборони. Нагороджений «Золотим Хрестом». Та залишився в наших серцях.

Важливо пам’ятати, що туризм це не просто спосіб життя, спорт чи хоббі. Це наша духовна зброя. Такі подорожі надають живе відчуття історії, яке неможливо отримати лише із книжок чи документальних кінострічок. Вони надають практичне розуміння географії козацьких земель, та усвідомлення, що ми - продовження тих людей, які жили на цій землі до нас, що ми - пам’ять про тих, хто стояв пліч о пліч з нами, і ми - творці майбутнього тих, хто здійснюватиме маршрути місцями нашої, здобутої у цій війні, слави.

Слава Україні! Героям Слава!