З початку повномасштабної війни росія позбавила життя близько 630 українських дітей. І це лише офіційні дані, без урахування втрат на тимчасово окупованих територіях.

Кожна дитина мала свої мрії: хтось хотів стати лікарем, хтось - художником, а хтось просто любив кататися на велосипеді. Їхні імена назавжди залишаться в наших серцях, адже вони були частиною нашого народу, нашого майбутнього. У їхніх очах жило світло, щире прагнення пізнати цей світ. Але війна обірвала ці мрії.

Ми схиляємо голови в скорботі за кожною дитиною. Немає слів, які змогли б вгамувати біль батьків і близьких. Але ми повинні пам’ятати. Кожна втрата - це наш спільний біль, який не має зникнути з нашої пам’яті.

Ми продовжуємо боротьбу - заради життя, заради свободи. За всіх дітей, які мали б сміятися, жити, мріяти. За всі надії, які мали здійснитися.

Світла пам’ять маленьким янголам, чиї життя забрала війна.