З 10 по 19 липня 2026  року група ЮНЕКО - вихованці гуртка «Екологічне краєзнавство» КЗ «Центр туризму» ЗОР (кер. групи Віталій Шелегеда), здійснила туристсько-пізнавальну подорож І с. с. до Гірських Карпат в районі Східних Горган (Івано-Франківська область). Мета подорожі - відпрацювання туристських навичок, милування карпатською природою, ознайомлення з її рослинним і тваринним світом. Подорож здійснювалася за маршрутом: м. Запоріжжя - м. Київ - с. Татаров - пол. Хом’яків (1310 м) - г. Хом’як (1542 м)  - г. Синяк (1665 м) - вдс. Нарінецький - вдс. Гук Женецький - пол. Верхня Зелениця (1200 м) - хребет Явірник - г. Явірник Горганський (1467 м) - пол. Явірник (1200 м) - смт Яремче - м. Київ - м. Запоріжжя.  Загальна довжина пішохідної частини маршруту 40 км.

Під час сходження на пол. Хом’яків з с. Татаров ми занурилися у первозданну природу букових і смерекових пралісів. Полонина Хом’яків (1310 м над рівнем моря) - це мальовнича високогірна полонина, розташована на північних схилах однойменного гірського масиву в масиві Ґорґани. Знаходиться між вершинами Хом’як (1542 м) та Синяк (1665 м). Неподалік наметового табору, який ми облаштували на лісовій галявині, була виявлена лисяча нора з виводком малюків. Спочатку невпевнено, а потім все сміливіше лисенята відвідували нашу стоянку, створюючи почуття неймовірного емоційного занурення у дику природу Карпат. Готуючи їжу, ми трошки залишали її нашим лісовим сусідам, а ті, у свою чергу, активно позували перед нашими фотоапаратами.

На полонині Хом’яків, крім маленьких лисенят, нас чекала карпатська злива з громом і блискавками. Але вона не завадила нам здійснити сходження спочатку на г. Хом’як, на вершині якої встановлена статуя Діви Марії, а потім на г. Синяк, вершину якої увінчує прапор України. Обидві вершини та їх хребти складаються з пісковиків. Нижня та середня частина схилів вкрита мішаним і хвойним лісом, далі - криволісся з сосни гірської (місцева назва - жереп), у привершинній частині – кам’яні розсипища та осипища. З вершин видно сусідні гори і хребти: Явірник (на півночі - напрямок нашого маршруту), на півдні - Чорногірський масив з Говерлою і Петросом. Під час сходження на г. Синяк ми зареєстрували одного із найбільших представників ряду совоподібних - Філіна  (лат. Bubo bubo), а також багато посліду козуль, хоча самих не бачили.

З полонини Хом’яків нас чекав стрімкий спуск до долини р. Женець (900 м над рівнем моря) з живописними водоспадами Нарінецький (висота 10 м), Гук Женецький (15 м) і Юрків (15 м). Під час спуску ми зареєстрували кількох представників класу земноводних: дві особини червонокнижної саламандри вогняної, ропуху звичайну, жабу трав’яну. А на вологих та заболочених луках долини р. Женець - рідкісний червонокнижний вид рослин Шпажник карпатський або черепитчастий (дикий гладіолус) - лат. Gladiolus imbricatus. Крім цього на цій ділянці маршруту ми назбирали цілу торбу грибів сироїжок і на вечерю у нас був грибний суп.

Полонину Верхню Зеленицю ми оцінили як найбільш живописну ділянку маршруту - з неї відкривається вигляд на г. Хом’як, Синяк, Малий Горган, хребет Явірник і на найбільші вершини Горган - Малу і Велику Сивулі.

На підйомі до полонини у змішаних буково-смерекових пралісах ми зустріли значні зарості спорових рослин: папоротей орляка і багатоніжки, плауна булавовидного - реліктової рослини, що утворює довгі зелені килими на ґрунті.

На полонині Верхній Зелениці, вирубках, що примикають до неї, а потім й на хребті Явірник ми поласувалися чорницею і дикою суницею – ці ділянки мало відвідуються туристами, тому багаті на ягідні дари природи.

Передостання зупинка маршруту - пол. Явірник (висота 1200 м) розташована за 4 км від смт. Яремче. Сюди часто збираються любителі спостерігати панораму сходу сонця над гірськими хребтами Карпат. Крім незабутнього сходу сонця на полонині ми у місці бівуака облаштували джерело питної води, на лісовій галявині зареєстрували рідкісну червонокнижну рептилію - мідянку звичайну (лат. Coronella austriaca), а на луках полонини - рідкісну орхідею Пвседорхіс (лейкорхіс) білуватий (лат. Pseudorchis albida L.).

Подорож група закінчила в смт. Яремче, де піт доріг ми змили у р. Прут, помилувалися водоспадом Пробій і покуштували місцеву кухню у затишних кафе.

Ми вдячні всім, хто стоїть на захисті нашої країни на фронті, дає гідну відсіч ворогам та наближає перемогу ціною власного життя! Дякуємо за можливість жити, навчатися, подорожувати у своїй державі! Повертайтеся живими!