Голокост - це спланований і здійснений нацистським режимом геноцид єврейського народу в роки Другої світової війни (1933–1945). Унаслідок політики масового знищення було вбито близько шести мільйонів євреїв, серед яких - понад 1,5 мільйона дітей. Жертвами нацистських переслідувань також стали роми, люди з інвалідністю, військовополонені, представники інших національних та соціальних груп.

Україна стала одним із головних осередків трагедії Голокосту. Тут масові вбивства відбувалися переважно шляхом розстрілів, які здійснювалися на околицях міст і сіл, у ярах, лісах та кар’єрах. Найвідомішим символом Голокосту в Україні є Бабин Яр у Києві, де у вересні 1941 року було вбито понад 33 тисячі євреїв лише за два дні. Загалом на території України загинуло близько 1,5 мільйона євреїв.

Пам’ять про Голокост - це не лише вшанування жертв, а й усвідомлення небезпеки ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій. Вивчення цієї трагедії є важливою складовою історичної освіти та формування громадянської відповідальності, толерантності й поваги до прав людини.

27 січня світ вшановує Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту - у річницю визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау. Цей день є нагадуванням про ціну людського життя та обов’язок суспільства не допустити повторення подібних злочинів у майбутньому.

Презентація "Міжнародний день  вшанування  пам’яті жертв Голокосту"