Вихованці гуртка «Екологічне краєзнавство» КЗ «Центр туризму» ЗОР (керівник гуртка Шелегеда О.Р.) долучилися до цікавої екологічної акції, яка відбулася 29 березня на острові Хортиця. За ініціативи Українського центру реабілітації рукокрилих (м. Харків) та співробітників Національного заповідника «Хортиця» було організовано випуск у природне середовище 300 кажанів двох видів - нетопиря середземноморського та рудої вечірниці.

За інформацією Національного заповідника «Хортиця» на острові Хортиця зафіксовано перебування шести видів рукокрилих. Упродовж останнього року спільними зусиллями волонтерів Центру реабілітації рукокрилих та небайдужих людей в Запоріжжі було врятовано та передано на реабілітацію чотири види кажанів: нетопир середземноморський, руда вечірниця, пергач пізній та вухань сірий.

Фауна рукокрилих України налічує 28 видів. Усі вони потребують охорони через їхню чутливість до умов існування. Кажани не створюють власних сховищ, використовуючи природні та антропогенні укриття - дупла дерев, печери, тріщини, елементи будівель, зокрема балкони. Саме тому трансформація ландшафтів і втручання в ці простори часто стають для них критичними.

Цьогоріч в Українському центрі реабілітації рукокрилих (м.Харків) пройшли реабілітацію 4000 кажанів,  із них  - 300 особин, завдяки цій екоакції. 29 березня  повернулися  на острів Хортицю у їх природне середовище.

Працівниці Українського центру реабілітації рукокрилих та ековолонтерка Олеся Кулик (м.Запоріжжя) познайомили учасників цьогорічної акції з особливостями будови тіла, розмноженням, складною терморегуляцією та сезонними переміщеннями рукокрилих. Цікаво було дізнатися, що :
- впродовж літа один кажан з’їдає близько 1,5 кг комах;
- 2 види рукокрилих (вечірниці та нетопирі) мандрують на відстані більше 2 тис. км у пошуках зимових сховищ або місць розмноження;
- кажани народжують 1-2 дитинчати на рік і вигодовують їх молоком;
-живуть в середньому до 15 років, хоча зафіксовано 1 особину, яка дожила до 41 року.

Повернення кажанів у природне середовище - це не лише порятунок окремих тварин, а важлива робота зі збереження біорізноманіття та підтримання природної рівноваги.