Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Однак, війна знову прийшла на територію України, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. На нашу землю падають ракети, а через ворожі обстріли обриваються людські життя. Усе повторюється. Тільки загарбники інші – рашисти. Українські воїни ведуть боротьбу за кожний сантиметр рідної землі. Ми обов’язково переможемо і все відбудуємо. Тож священним обов’язком кожного із нас є – навіки зберегти пам’ять про тих, хто відстояв зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу. Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим героям!

Також, важливо згадати, що в цей день ми повинні пам'ятати не лише про минулі подвиги наших предків, але й про сучасних героїв - українських воїнів, які сьогодні ведуть боротьбу за незалежність та територіальну цілісність нашої країни. Їхні жертви та відвага заслуговують на нашу повагу та підтримку. Нехай кожен з нас пам'ятає про них у своїх молитвах та думках, надійно зберігаючи пам'ять про тих, хто стоїть на сторожі нашої країни. Вони - справжні герої, і їхні вчинки надихають нас на відвагу та віру у майбутнє. Нехай вони завжди відчувають нашу підтримку та вдячність за їхню невтомну боротьбу за наше майбутнє.

Презентація "День пам’яті і скорботи"

Методичні рекомендації