26 квітня 1986 року – на Чорнобильській атомній електростанції вибухнув четвертий енергоблок. Декілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася багато днів. Унаслідок вибуху реактор був повністю зруйнований, а в атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. У 2000 році припинив працювати останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю зупинилася. У листопаді 2016 року над четвертим енергоблоком ЧАЕС почали встановлювати новий саркофаг, а у 2019 році його було введено в експлуатацію.

Процес осмислення того, що відбулося в Чорнобилі у 1986-му, триває. Ця пам’ять і розуміння важливі не тільки для України. Вони важливі для всього світу. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включені до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

Водночас, як засвідчують дослідники Чорнобильської катастрофи, основний масив архівних документів про аварію залишився у Москві – й він досі засекречений

З нагоди Дня Чорнобильської трагедії та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, в КЗ «Центр туризму» ЗОР, відбулися заходи: виховна година, перегляд відеофільмів, та тематична виставка.

Це особлива сторінка в історії не лише України, а й світу. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року – найбільша техногенна катастрофа за всю історію енергетики, вона змінила радіаційну обстановку на земній кулі, стала серйозним екологічним викликом, вплинула на долі і здоров’я мільйонів людей.

Для нас, нащадків, важливо зберігати пам’ять про подвиги тих, хто пройшов складні перевірки, біль, підтримував надію в душах тисяч і тисяч людей, які постраждали від цієї трагедії. Нехай наші дії, пам'ять та вдячність стануть світлим прикладом для наступних поколінь, щоб вони могли зрозуміти важливість солідарності, трудового подвигу та відданості своїй Батьківщині.